Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

для студентів

  • 1 undergrad

    n розм.
    1) (скор. від undergraduate) студент останнього курсу
    2) курс занять для студентів останнього курсу
    * * *
    n
    1) зкор. від undergraduate

    English-Ukrainian dictionary > undergrad

  • 2 pensionary

    1. n
    1) пенсіонер
    2) ірон. державний діяч
    3) іст. пенсіонарій
    4) іст. пансіонат для студентів, що приходять в університет
    2. adj
    1) пенсійний
    2) жадібний; корисливий; продажний
    * * *
    I n
    2) найманець; державний діяч
    3) icт. пенсіонарій
    II a
    2) жадібний, корисливий; продажний
    III n; іст.
    пансіонат для студентів, які приходять в університет

    English-Ukrainian dictionary > pensionary

  • 3 proseminar

    n; сл.
    семінар (для студентів-випускників, сильних студентів-старшокурсників)

    English-Ukrainian dictionary > proseminar

  • 4 proseminar

    n; сл.
    семінар (для студентів-випускників, сильних студентів-старшокурсників)

    English-Ukrainian dictionary > proseminar

  • 5 Лукаш з Нового Міста

    Лукаш з Нового Міста (?, Нове Місто побл. Самбора - бл. 1542) - укр. філософ, педагог. Вчився у Краківському ун-ті (1513 - 1515). Згодом там же працював викладачем: від 1517 р.- бакалавром, від 1521 р. - доцентом філософії та магістром вільних мистецтв. В останні роки життя залишив викладацьку роботу і виїхав із Кракова, продовжуючи підтримувати контакти з Краківським академічним середовищем і гуманістичним гуртком, очолюваним Русином. 1522 р. Л. видав укладений ним для студентів ун-ту підручник з епістолографії, написав також філософський трактат, який залишився неопублікованим. Про філософські погляди Л. відомо небагато З. наємо лише, що він, викладаючи вчення Аристотеля у Краківському ун-ті, критикував бездумне схиляння перед його авторитетом, що вже само по собі мало велике значення для пробудження самостійного мислення у слухачів. Головною рушійною силою історичного розвитку і суспільного прогресу Л. вважав людей діяльних, творчих, розумних і освічених.

    Філософський енциклопедичний словник > Лукаш з Нового Міста

  • 6 amphitheatre

    n
    (амер. amphitheater) амфітеатр
    * * *
    n
    2) місце проведення змагань, ігор, вистав; арена, стадіон
    3) велика аудиторія; лекційний зал

    English-Ukrainian dictionary > amphitheatre

  • 7 study guide

    English-Ukrainian dictionary > study guide

  • 8 summer school

    1) літні курси для студентів, всіх бажаючих ( при коледжі)

    English-Ukrainian dictionary > summer school

  • 9 common-room

    n
    загальна кімната

    English-Ukrainian dictionary > common-room

  • 10 amphitheatre

    n
    2) місце проведення змагань, ігор, вистав; арена, стадіон
    3) велика аудиторія; лекційний зал

    English-Ukrainian dictionary > amphitheatre

  • 11 pensionary

    I n
    2) найманець; державний діяч
    3) icт. пенсіонарій
    II a
    2) жадібний, корисливий; продажний
    III n; іст.
    пансіонат для студентів, які приходять в університет

    English-Ukrainian dictionary > pensionary

  • 12 study guide

    English-Ukrainian dictionary > study guide

  • 13 summer school

    1) літні курси для студентів, всіх бажаючих ( при коледжі)

    English-Ukrainian dictionary > summer school

  • 14 undergrad

    n
    1) зкор. від undergraduate

    English-Ukrainian dictionary > undergrad

  • 15 Білий, Олег Васильович

    Білий, Олег Васильович (1948, Київ) - укр. філософ. Закінчив УАД (1973). Докт. філологічних наук (1988). Керівник науково-дослідницької групи Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ, перший заст. головного редактора ж. "Політична думка". Фахівець у галузі філософії культури, теорії літератури, естетики, політичної філософії. Автор багатьох статей, розділів колективних монографій, індивідуальних досліджень. Праця Б. "Політологія посткомунізму" була видана укр. і англ. мовами, перевидана у доповненому вигляді у США і рекомендована як посібник для студентів амер. ун-тів.
    [br]
    Осн. тв.: "Літературно-художня цінність" (1986); "Таємниці "підпільної людини" - художнє слово - буденна свідомість - семіотика в лади" (1991); "Політологія посткомунізму" (1995) та ін.

    Філософський енциклопедичний словник > Білий, Олег Васильович

  • 16 Попович, Мирослав Володимирович

    Попович, Мирослав Володимирович (1930, Житомир) - укр. філософ. Закінчив філософський ф-т КНУ ім. Т. Шевченка (1953). У 1967 р. захистив докт. дис., проф. (1974); чл.-кор. НАНУ (1992). Від 1956 р. - в Ін-ті філософії ім. Г. Сковороди НАНУ нарізних посадах: від аспіранта та мол. наук, співр. до зав. відділом логіки та методології науки (від 1967 р.). Од 2002 р. директор Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ. Основні сфери філософських інтересів - логіка, філософія науки, теорія та історія культури. Має почесне звання "Заслужений діяч науки і техніки України" (2000). У 2001 р. присуджена Національна премія України ім. Т. Шевченка. Президент Філософського тов-ва України, президент тов-ва "Україна - Франція". Автор понад 300 наукових праць, у т.ч. 10 індивідуальних монографій, багатьох посібників та підручників для студентів і аспірантів вузів.
    [br]
    Осн. тв.: "Про філософський аналіз мови науки" (1966); "Філософські питання семантики" (1975); "Світогляд стародавніх слов'ян" (1985); "Микола Гоголь" (1989); "Нарис історії культури України" (1998).

    Філософський енциклопедичний словник > Попович, Мирослав Володимирович

  • 17 tutor

    1. n
    1) домашній учитель; репетитор; приватний учитель

    family tutor — учитель, який живе в сім'ї свого учня; гувернер

    2) шк. наставник; вихователь
    3) особа, яка опікує учня у закордонній подорожі (тж foreign tutor, travelling tutor)
    4) керівник групи студентів (в англійських університетах)
    5) амер. молодший викладач вищого навчального закладу
    6) юр. опікун, піклувальник
    2. v
    1) давати приватні уроки
    2) навчати
    3) керувати; повчати, наставляти
    4) амер., розм. брати уроки
    5) поводитися суворо (з кимсь)
    6) балувати; потурати

    to tutor oneself — стримуватися, приборкувати себе

    * * *
    I n
    1) домашній вчитель; репетитор; приватний вчитель

    family tutor — вчитель, що живе в сім'ї свого учня; гувернер

    to hire a tutor for ones children — найняти репетитора для дітей; наставник; вихователь

    2) особа, що опікає учня в закордонній подорожі (travelling tutor, foreign tutor)
    3) керівник групи студентів ( у англійських університетах); науковий керівник, консультант; куратор

    private tutor — приватний репетитор студентів (у англійських університетах, коледжах)

    4) cл. молодший викладач вищого учбового закладу
    5) юp. опікун, опікун

    tutor nominate — опікун, призначений заповітом померлого

    II

    she was tutored at home during her illness — під час хвороби їй найняли домашніх вчителів /вчитель давав їй уроки на дому; cл. навчатися, брати приватні уроки

    3) опікати ( когось); бути опікуном; керувати, консультувати; курирувати; наставляти; повчати
    5) дiaл. балувати; потурати to tutor oneself стримуватися, приборкувати себе

    English-Ukrainian dictionary > tutor

  • 18 нищий

    прлг.
    I. убогий, бідний, злиденний, нужденний, (ц.-слав.) нищий; см. ещё
    II. Нищий. [Все злодії забрали, - тепер я голий і вбогий (Брацл.). Хто вродиться того дня, вмре нищим (Куліш)]. -щий студент - бідний (злиденний) студент, студент-злидар (нуждар) (- ря). -щая братия - жебрущ[ч]і братчики (люди), жебруща братва, жебрущ[ч]е браття, соб. старецтво, старчота, жебрацтво, жеброта, дідова; см. ещё
    II. Нищий (Нищие). [Жебрущі люди (Рудан.). Найзлиденніша старчота (Куліш). То ще жеброта з-під плота (Приказка)]. -щий духом - убогий духом, убогодухий, душев[у]богий, нищий душею. [Блаженні вбогі духом (Куліш). Радуйтеся, вбогодухі! (Шевч.). Ученики нетвердії, душеубогі (Шевч.). Не вас мені, сердечних, жаль, сліпці ви, нищії душею (Шевч.)]. -щий умом - бідний (убогий) на розум. Делать, сделать -щим кого - убожити, зубожити, збіднити, зголити, пустити на жебри кого. -щая трава, бот. Clematis vitalba L. - ломиніс (-носу) (звичайний).
    II. Нищий, сщ. - старець (р. старця), жебрак (-ка), (реже) жебран (-на) и (редко) жебранник (-ка), прошак (-ка) и (реже) прохач (-ча), дід (р. діда), дідовин (-на), торбань (-ня), торбій (- бія), нищун (-на) (Куліш), (диал.) рахман (-на), лигир (-ря), либець (-бця), ум.-ласк. старчик, ув.-презр. старцюга, (ребёнок -щий) старча (-чати), старченя (-няти); (перен.: бедняк) бідняк, (пренебр.) злидняк (-ка), злидар, нуждар (-ря), злидень (-дня), харпак, голяк (-ка), голодраб, голоколінок (-нка). [«Гей, старченя! Стривай лишень!» - «Я не старець, пане!» (Шевч.). Він старця перебраний тихцем прийшов до мене (Франко). Отсе вам дар, старцюги! (Млака). Простягнута рука жебрака (Рада). Жебран ходить, хліба просить (Чуб. V). Називається жебранник: ходе він собі, жебрає (Мартин.). «Чого так собаки гавкають?» - «Та там прошак прийшов» (Липовеч.). Київські прохачі (Н.-Лев.). Набрав, як дід у торбу (Приказка). Захтів у діда випросить хліба (Приказка). За дідовином, за його сином, тра рано вставати, торби латати (Гол. II). Дайте цьому голоколінку хоч із хліба скоринку (Чуб. V). Поти рахман (старець) плохий, поки собаки не обступлять (Номис). А, сякий-такий, землі хотів харпакам, слободи! (Тесл.)]. Нищая, сщ. - старчиха, жебрачка, прош[х]ачка, баба, ум.-ласк. старчишка; (перен.: беднячка) біднячка, (пренебр.) злиднячка, харпачка. [Прийшла якась старчиха, одріжте скибку хліба (Звин.). Нам самим хліба не стане, як кожній жебрачці давати (Брацл.). Ти нас хочеш поробити черницями, прохачками! (Н.-Лев.). Баба в торбу візьме (так пугают детей) (Номис). Ач який! йому харпачки жалко! (Грінч.)]. Нищие, сщ. - старці (-ців) и (соб.) старецтво, жебраки (-ків) и (соб.) жебрацтво и т. п., (ц.-слав.) нищі (- щих), нищуни (-нів); см. ещё
    I. Нищий (-щая братия). [Слухали, як старці співають (Шевч.). Старці для усіх одчиняють пофарбовані двері «ларка» (Сосюра). Голодні жебраки (Самійл.). Оддай нищим, а собі ні з чим (Номис)].
    * * *
    1) прил. бідний, убо́гий, злиде́нний, нужденний

    \нищий ий (\нищий щ) ду́хом — убо́гий ду́хом; поэз. убогоду́хий; душеубо́гий

    2) в знач. сущ. ста́рець, -рця, жебра́к, -а; старцю́га, харпа́к, -а, торбо́тряс, торбе́шник; ( бедняк) зли́дар, -я, злидня́к, -а, диал. злиде́нник

    Русско-украинский словарь > нищий

  • 19 tutorial

    1. n
    1) консультація, зустріч з учителем (з керівником)
    2) період навчання в коледжі
    2. adj
    1) опікунський
    2) наставницький

    tutorial system — університетська система навчання, коли студентів прикріплюють до певних консультантів

    * * *
    I n
    1) консультація; практичні заняття з керівником
    2) урок, семінар ( у класах для дорослих)
    II a

    tutorial manner — менторська манера; консультативний; методичний (про курс лекцій,)

    English-Ukrainian dictionary > tutorial

  • 20 repeater

    n
    1) той, хто повторює
    2) мат. періодичний дріб
    3) спортсмен, який повторив попереднє досягнення (попередній рекорд)
    4) годинник з репетиром
    5) амер., розм. студент-другорічник
    6) амер., розм. рецидивіст
    7) амер. той, хто незаконно голосує кілька разів на виборах
    8) ел. повторювач (імпульсів тощо)
    9) рад. ретранслятор
    10) підсилювач
    11) військ. магазинна гвинтівка
    12) мор. корабель для повторення сигналів
    13) ел. реле, каскад підсилення, передавач
    * * *
    n
    1) див. repeat II + - er спортсмен, який повторив показане раніше досягнення
    3) aмep. рецидивіст
    4) aмep. студент-другорічник
    5) aмep. той, хто незаконно голосує кілька разів на виборах
    6) мaт. періодичний дріб
    7) елк. повторювач (сигналів, імпульсів); ретранслятор
    8) вiйcьк. магазинна зброя, магазинна гвинтівка
    9) мop. репетичний корабель

    English-Ukrainian dictionary > repeater

Страницы

См. также в других словарях:

  • Студент (рассказ) — Студент Жанр: рассказ Автор: Антон Павлович Чехов Язык оригинала: русский Год написания: 1894 Публикация: 1894 …   Википедия

  • Студент Чжан Юй морскую варит воду у острова Шамэнь — кит. 沙門島張生煮海 …   Википедия

  • Студент — У этого термина существуют и другие значения, см. Студент (значения). «Идеальный студент» (1900 год) Студент (от лат. studens  усе …   Википедия

  • Студент (фильм) — У этого термина существуют и другие значения, см. Студент (значения). Студент Студент …   Википедия

  • Студент (курсант) среднего специального учебного заведения — Студентом (курсантом) среднего специального учебного заведения (далее студент) является лицо, зачисленное приказом директора (начальника) в среднее специальное учебное заведение для обучения по образовательной программе среднего профессионального …   Официальная терминология

  • Студент — (от лат. studens, родительный падеж studentis усердно работающий, занимающийся)         учащийся высшего, в некоторых странах и среднего учебного заведения. В Древнем Риме и в средние века С. называли любых лиц, занятых процессом познания. С… …   Большая советская энциклопедия

  • Студент высшего учебного заведения — 1. Студентом высшего учебного заведения является лицо, в установленном порядке зачисленное в высшее учебное заведение для обучения... Источник: Федеральный закон от 22.08.1996 N 125 ФЗ (ред. от 03.12.2011) О высшем и послевузовском… …   Официальная терминология

  • Студент высшего учебного заведения — Студентом высшего учебного заведения является лицо, в установленном порядке зачисленное в высшее учебное заведение для обучения. Федеральный закон от 22.08.96 N 125 ФЗ, ст.16 …   Словарь юридических понятий

  • Миссия студент — 220px Жанр Телевизионная игра Производство Euromedia Ведущий(е) Гюнай Бахшалиева (Азербайджан), Руфат Агаев (Азербайджан), Аккенже Алимжан (Казахстан), Серик Акишев (Казахстан) Страна производства …   Википедия

  • Пражский студент (фильм, 1935) — Пражский студент Der Student von Prag Постер фильма Жанр фантастика, Драма Режиссёр Arthur Robison …   Википедия

  • Пражский студент (фильм, 2004) — Пражский студент The Student of Prague Постер фильма Жанр фантастика, Драма Режиссёр Spencer Collins Ian McAlpin …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»